Installing Joomla

logo

rekvizit1

brend1

НОВАЦІЇ В ОПОДАТКУВАННІ

Про адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Мар’їнське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» були внесені зміни до Податкового кодексу України стосовно ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Зокрема, з 1 січня 2019 року не оподатковують рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

Крім того збільшилися ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти  та газового конденсату з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, ставки підвищено з 29 % до 31 %, з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 14 % до 16 %.

При цьому рентну плату за видобуток конденсату зменшено: для покладів на глибині до 5000 м – з 45 % до 31 %, а з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 21 % до 16 %.

Звертаємо увагу, що протягом усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1.

Більш детальні рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надані у листі ДФС України від 25.01.2019 № 2394/7/99-99-12-03-04-18.

Екологічний податок: новації 2019 року

Мар'Їнське управління ГУ ДФС у Донецькій області доводить, що не є платниками екологічного податку (далі – податок) за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тон за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тон за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Норми визначені новим п. 240.7 ст. 240 ПКУ відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

База оподаткування податком з 01.01.2019 за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тон за рік (новий п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Про адміністрування у 2019 році туристичного збору

Мар’їнське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє таке.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Зокрема, з 1 січня 2019 року набрали чинності зміни до статті 268 «Туристичний збір» Кодексу щодо розміру ставки, бази справляння, порядку сплати туристичного збору тощо.

Так, ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в'їзного туризму розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (підпункт 268.3.1 пункту 268.3 статті 268 Кодексу).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) (підпункт 268.4.1 пункту 268.4 статті 268 Кодексу).

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду (підпункт 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 Кодексу).

Крім того, Законом № 2628 передбачено що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та до змін до статті 268, як виняток не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 Кодексу (пункти 3, 4 розділу II Закону № 2628).

Щодо плати за землю

Мар’їнське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє таке.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) в внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Зокрема, з 1 січня 2019, відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу в редакції Закону № 2628 індекс споживчих цін за 2017¬2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім земель сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, та перелоги) -1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017- 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Мар’їнське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє таке.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) викладено підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу в такій редакції:

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Зважаючи на те, що зміни до Кодексу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (внесені Законом № 2628), набирають чинності з 1 січня 2019 року, викладена редакція підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу буде враховуватись при обчисленні податку за базовий податковий (звітний) 2019 рік та наступні звітні періоди починаючи з 1 січня 2020 року.

Нещодавно розміщене