Подхалюзін Андрій Олександрович
Подхалюзін Андрій Олександрович
27.12.1973-15.04.2025
Старший лейтенант, командир 1 стрілецької роти в/ч А7271, 105 ОБ 109 ОБр ТрО. Нагороджений:
Відзнакою Президента України «За оборону України»
Орденом «За вірність присязі»
Медаллю «За службу державі»
Коїном військової частини А7271
Народився в м. Донецьк, проживав в м. Вугледар
З 1981 до 1988 р. навчався у ЗОШ №2 м. Вугледар. У зв`язку з розлученням батьків у 1988 р. разом із матір’ю та братом мусив переїхати до Росії: Липецька обл. Задонський р-н с. Дігтьове, де у 1989 році здобув базову середню освіту.
З 1989 р. по 1993 р. навчався у Задонському коледжі механізації та електрифікації сільського господарства (кваліфікація технік-механік за спеціальністю механізація сільського господарства).
У 1993 р. одружився та разом із дружиною повернувся на батьківщину: Донецька обл. м. Вугледар.
З 21.12.1993 по 31.05.1995 проходив строкову військову службу в в/ч 05847 м. Запоріжжя (механік-водій, командир відділення).
З 1995 по 2003 проходив службу у Вугледарському МВ УМВС України в Донецькій області (оперуповноважений карного розшуку, капітан міліції).
З 2004 працював в ДП «ШУ «Південнодонбаське №1».
З 29.08.2015 по 12.02.2017 військова служба за мобілізацією, служба в АТО (сержант, головний сержант танка танкового взводу танкової роти танкового батальйону в/ч пп В4673),
З 01.09.2005 р. по 19.06.2007 р. заочно навчався у гірничо-економічному технікумі м. Донецька (молодший спеціаліст за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин», кваліфікація гірничого техніка-технолога).
З 01.09.2008 р. по 30.06.2014 р. заочно навчався у Харківському національному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського (повна вища освіта, кваліфікація режисера драматичного театру).
Після перемоги на міському конкурсі сімейних пар «Дует Гармонія» (у 2007р.) разом з дружиною 5 років займався в міської самодіяльної театральної студії «Дядя Бурік».
З 2017 до лютого 2022 року очолював громадську організацію ветеранів АТО м. Вугледар "Відповідальні громадяни". Брав активну участь у громадському житті міста.
Повним складом ГО увійшла до складу 109 батальйону ТРО Донецької області, який вступив у нерівний бій з переважаючими силами російських окупантів з 24.02.2022.
Люблячий чоловік, батько, дідусь. Андрій був порядною людиною, надійним другом, щирим, веселим, не пасував перед труднощами, завжди був готовий допомогти. На службі був дисциплінованим, сумлінним і чесним. Зі слів товаришів по службі, був справжнім командиром, вимогливим грамотним, водночас людяним і справедливим, дбав і піклувався про своїх підлеглих, глибоко і особисто переживав втрату побратимів. Неодноразово зі своїм підрозділом виходив з оточення. Завжди намагався вивести всіх і евакуювати поранених, за що рідні бійців щиро дякували йому.
Героїчно загинув біля н. п. Степанівка, Краматорський район, Донецька область, похований у м.Вишневе, Київська область.
